Урядовий експериментальний проєкт із комплексного відновлення населених пунктів не досяг поставлених цілей
За матеріалом моніторингового порталу «Dozorro» громадської організації «Transparency International Ukraine» від 31 серпня 2026 р. (скорочено)
Урядовий експериментальний проєкт щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації (див. постанову Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 382), який тривав протягом 2023-2025 років, завершився без повного відновлення жодного з відібраних населених пунктів.
До проєкту спочатку долучили шість населених пунктів: селище Бородянка та село Мощун на Київщині, місто Тростянець на Сумщині, село Посад-Покровське на Херсонщині, село Циркуни на Харківщині та село Ягідне на Чернігівщині.
Однак вже на першому році реалізації проєкту виникли проблеми. Через відсутність єдиного підходу до відбору проєктів відновлення з експерименту фактично випала відбудова села Мощун, а з майже трьохсот запланованих об’єктів завершити роботи вдалося лише на одному.
Протягом другого року впровадження експерименту суттєвого прогресу також досягти не вдалося. Водночас перелік об’єктів відновлення порівняно з початковим збільшився у 2 рази – з 295 до 593 об’єктів. Проблеми з фактичним виділенням фінансування, які виникли ще на початку реалізації проєкту, фактично звели нанівець можливість вчасно та ефективно його реалізовувати. Як наслідок, протягом другого року було завершено відновлення ще 57 об’єктів, а скупно за два роки – трохи більше 9% від загальної запланованої кількості.
Згідно з аналізом моніторингового порталу «Dozorro» станом на кінець травня 2026 року в межах проєкту завершили 80 об’єктів. Найвищий рівень виконання робіт виявили у Бородянці – там відновили 42,9% запланованих будівель. Водночас у Посад-Покровському, де зосереджена найбільша кількість об’єктів, завершили 2,6%. У Циркунах же станом на серпень 2026 року не завершили жодного з двох запланованих об’єктів. Через безпекову ситуацію будівельні роботи там так і не розпочали: для об’єктів підготували проєктну документацію, однак закупівлі будівельних робіт не оголошували.
Однією з основних причин затримок аналітики називають несвоєчасне та непередбачуване фінансування. За два з половиною роки на реалізацію проєкту спрямували 3,99 млрд. гривень – приблизно третину його очікуваної вартості. При цьому 73% фактично спрямованих грошей припали на останній рік експерименту.
Загалом держава погодила фінансування проєкту у сумі 9,06 млрд. гривень, однак затримки з фактичним направленням грошей ускладнювали планування та виконання робіт.
Серед інших проблем дослідники називають неодноразові зміни переліків об’єктів, коригування проєктної документації, непередання функцій замовника від приватних власників, недостатній досвід регіональних служб відновлення у будівництві житла та соціальної інфраструктури, а також безпекові ризики.
У межах експерименту договори розривали більш ніж у 2,5 рази частіше, ніж у схожих закупівлях поза проєктом. Водночас середня конкуренція на відкритих торгах скоротилася з 3,6 до 1,5 учасника на один лот.
Після формального завершення експерименту держава продовжила відновлення незавершених об’єктів. Їх включили до бюджетної програми реалізації публічних інвестиційних проєктів (див. постанову Кабінету Міністрів України від 15 травня 2026 р. № 650), розрахованої на 4 роки. Вона охоплює п’ять населених пунктів та 591 об’єкт.
На продовження робіт 2026 року Уряд передбачив 1,94 млрд. гривень. Водночас, згідно з дослідженням, ці гроші також спрямували із затримкою. Орієнтовна додаткова потреба для завершення всіх об’єктів становить ще 4,92 млрд. гривень.
Експериментальний проєкт також перевірила Рахункова палата України. За результатами аудиту вона дійшла висновку, що проєкт не досяг поставлених цілей та реалізовувався без належної стратегічної, організаційної й фінансової основи. Експеримент показав, що комплексне відновлення неможливо звести до набору окремих будівельних проєктів із непередбачуваним щорічним фінансуванням. Для його ефективної реалізації потрібні цілісне планування територій, участь громад, належно підготовлені проєкти, безперервне фінансування та чітка відповідальність за результат.
Джерело фото: https://www.magnific.com/
11.09.2026
Повернутися назад