Скільки знадобиться часу на відбудову України?

Кабінет Міністрів України постановою від 25 квітня 2023 р. № 382 затвердив Порядок реалізації експериментального проекту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації, який мав стати моделлю для подальшої масштабної відбудови усіх постраждалих територій України.

Проте, через відсутність належної стратегічної, організаційної та фінансової основи, неузгодженість нормативного регулювання та невідповідність між повноваженнями та відповідальністю координаторів, цілей проєкту не було досягнуто.  

Такими є висновки аудиту Рахункової палати на тему «Відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації». Звіт за аудитом, який  охопив період реалізації проєкту у 2023-2024 роках (з окремих питань – 2025 рік), був затверджений під час засідання Рахункової палати 07 квітня 2026 року.

В межах проєкту відновленню підлягали 595 об’єктів у шести населених пунктах у Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській та Херсонській областях. Усього до Реєстру пошкодженого та знищеного майна було внесено відомості про майже 7 тисяч об’єктів у цих населених пунктах.  

На комплексну відбудову в рамках проєкту Уряд виділив 10,8 млрд. грн., ще 0,5 млрд. грн. – на пооб’єктне відновлення у цих же населених пунктах. У проєкт було включено як окремі багатоквартирні, так й приватні житлові будинки, інфраструктуру, елементи благоустрою, заклади освіти тощо.

Аудитори констатували, що темпи реалізації проєкту були надзвичайно низькими. Так, у 2023 році роботи було завершено лише на одному з 20 запланованих об’єктів, а у 2024 році – не завершено на жодному із запланованих об’єктів. На момент проведення аудиту переважна більшість розпочатих об’єктів не завершена, а деякі ще перебувають на початковій стадії будівництва.

Аудитори встановили, що відновлення населених пунктів в рамках проєкту розпочиналося без необхідної стратегічної основи, план-графік реалізації пілотних проєктів Міністерством розвитку громад та територій України було подано без деталізації та з затримкою у понад сім місяців.   

До затримок в ухваленні рішень та ускладненої міжвідомчої координації призвело нечітке розмежування функцій та повноважень ключових учасників проєкту – Міністерства розвитку громад та територій України та Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України.  

Процес формування переліків об’єктів для відновлення був непрозорим: здійснювався без уніфікованих критеріїв пріоритетності, без програм комплексного відновлення громад, належної перевірки документів та урахування реальних потреб громад.

До фінальних переліків запланованих до відновлення, всупереч установленому порядку, потрапили не внесені до Реєстру пошкодженого та знищеного майна об’єкти: у 2023 році – 118 об’єктів, у 2024 році – 41.  

Джерелом фінансування проєкту були кошти фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

Використання коштів цього фонду здійснювалося в умовах суперечливого нормативно-правового регулювання, оскільки окремі норми постанов Уряду розширили напрями використання коштів фонду порівняно із законами про Державний бюджет.

Це не лише створило правову невизначеність для учасників бюджетного процесу, а й призвело до спрямування коштів фонду ліквідації у сумі 108,3 млн. грн. на оплату робіт, які не належать до дозволених напрямів.

Через несвоєчасний та нерівномірний розподіл асигнувань значні обсяги коштів спрямовувалися в регіони лише наприкінці бюджетних періодів, що унеможливлювало їх ефективне використання.

Так, у 2023-2024 роках з виділених наприкінці бюджетних періодів 4,6 млрд. грн. коштів, у підсумку 4,5 млрд. грн. – було повернуто до державного бюджету, як невикористані.

Часто фінансування спрямовувалося на об’єкти, які не були готові до реалізації: не мали затвердженої проєктної документації, не пройшли технічного обстеження або не мали необхідних дозвільних документів.  

Аудит виявив численні порушення під час реалізації проєктів відновлення.

Встановлено факти завищення вартості робіт, необґрунтованих витрат, порушення умов договорів, а також порушення при здійсненні попередньої оплати.

Аудитори зафіксували факти порушення вимог містобудівного законодавства, зокрема, виконання будівельних робіт без належних дозвільних документів на суму 27,3 млн. грн. При цьому технічний нагляд за виконанням робіт був неефективним, що призводило до приймання невиконаних або частково виконаних робіт.

Аудитори також зафіксували випадки подання недостовірної та неповної звітності про використання коштів.  

Рахункова палата надала Кабінету Міністрів України, Міністерству розвитку громад та територій України, Державному агентству відновлення та  розвитку інфраструктури України, іншим органам державної влади низку рекомендацій.

Рішення Рахункової палати разом зі Звітом має бути надіслано Верховній Раді України та її Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування для їх розгляду на засіданнях.

Про виявлені під час аудиту ознаки кримінальних правопорушень буде повідомлено Офіс Генерального прокурора шляхом надсилання Звіту та цього рішення.

Більш детальнішу інформацію про це див. на офіційному вебсайті Рахункової палати https://rp.gov.ua/home/ у розділі «Новини» від 09 квітня 2026 року.

Також див. на цьому сайті у розділі «Новини» інформацію від 27 серпня 2025 року під назвою «Дещо про відновлення України».

Виходячи з вищевикладеного, питання відбудови України є дуже  складним і в сучасних українських реаліях може розтягнутися на невизначений час.

Джерело фото: freepik.com